м. Київ, пл. Спортивна, 1-А

Кава, генератор, Starlink. Як і де працюють українці, коли немає світла та зв’язку

Енергетичний тероризм росіян не в змозі поставити на паузу роботу, навчання й дозвілля українців. Фокус з’ясував, як за умов перебоїв із електроенергією та зв’язком громадяни працюють у бізнес-центрах, коворкінгах, супермаркетах і кафе. У розпал російського енергетичного тероризму, коли українські міста переживають тривалі перебої з електропостачанням та зв’язком, мільйони українців зіткнулися не лише з проблемами з організацією побуту, а й неможливістю повноцінно працювати й навчатися. Проте громадяни швидко перебудовують свої звички та вподобання й знаходять нові можливості продовжувати свою діяльність.

“У жовтні було складно — не було зрозуміло, де й що взагалі працює, генераторів було дуже мало, так що кафе з інтернетом і електроенергією були просто нарозхват — місця не знайти. До кінця листопада пристосуватися до відключень було досить складно, але в результаті я знайшла у своєму районі чотири кафе, де можна взяти каву, круасан і попрацювати. Іноді вечорами заходжу в ресторанчик, заодно і вечеряю. Зараз, під час відключення, я вже точно знаю, куди бігти з моїм ноутбуком”, — розповіла Фокусу киянка Юлія Ромчук.

На світлій стороні. Що роблять власники офісів, щоб повернути попит

Офісні центри в Україні останніми роками поступово пустіли. Спочатку епідемія коронавірусу розігнала персонал компаній на віддалену роботу. Потім повномасштабне вторгнення РФ посилило цю тенденцію. Однак в умовах частих перебоїв із енергопостачанням бізнес-центри, які можуть забезпечити орендарям безперебійну роботу, тепер постають у новому світлі.

За словами Ірини Школьнік, членкині наглядової ради Forum Group (контролює одну з найбільших мереж бізнес-центрів в Україні), після 10 жовтня попит на приміщення, де є можливість працювати під час блекауту, зріс на 15-20%. Відповідно, власники БЦ постаралися оперативно забезпечити автономність своїх об’єктів. “Сьогодні більшість бізнес-центрів уже укомплектовані генераторами й обладнанням для організації безперебійної роботи. У БЦ намагаються створити умови для роботи інших бізнесів, і завдяки цьому в кількох великих об’єктах завантаженість офісів досягла 70-80%, що стало досить високим показником у нинішніх умовах”, — коментує Ольга Соловей, співзасновниця та керуюча партнерка Українського клубу нерухомості (URE Club).

Зокрема, за словами Ірини Школьнік, у БЦ столичної мережі Forum автономність забезпечують такі опції:

потужні генератори

резервне водопостачання

басейни з технічною водою

великий запас питної води

автономне опалення (твердопаливне та газове)

інтернет Starlink

ретранслятори стільникового зв’язку в районах БЦ, які, згідно з домовленостями з мобільними операторами, можуть живитися від дизельних генераторів

оптоволоконний інтернет

“Дитячі кімнати” та “Пункти Підтримки”

Перераховані вище заходи вимагають від власників БЦ великих додаткових витрат. Але поки що це далеко не завжди відбивається на вартості послуг. Наприклад, Фокусу повідомили, що в БЦ мережі Forum не змінювали вартість оренди. А в багатофункціональному комплексі Gulliver, про який докладніше йтиметься нижче, уточнили, що використання автономних систем вплинуло лише на зростання витрат на комунальні послуги, адже електроживлення від дизельних генераторів обходиться в рази дорожче, ніж від централізованої мережі.

Проте, за словами Вікторії Берещак, експертки ринку нерухомості, власники офісних приміщень, які намагаються самостійно забезпечити потреби орендарів у безперебійній роботі, іноді підвищують вартість оренди, але не більш як на 20%. Ірина Школьнік підтверджує, що бізнес заради гарантованої роботи справді готовий платити на 10–20% більше за середню ринкову вартість. Багатьох не зупиняє й те, що “генераторна” електроенергія майже вп’ятеро дорожча.

Виклики часу диктують нові формати. За словами Ольги Соловей, зростає попит на короткострокову оренду на кшталт коворкінгів, що актуально для аутсорсерів і всіх, хто шукає можливість працювати в стабільних умовах. За словами співрозмовниці Фокусу, деякі такі локації зараз заповнені повністю.

Щоб забезпечити стабільну роботу, коворкінги зазвичай приєднані до двох або більше ліній електроживлення, які під час віялових відключень працюють у різний час, а інтернет забезпечують кілька альтернативних провайдерів. Останнім часом до цього набору додаються генератори та Starlink, щоб створити варіанти навіть за масштабних і тривалих блекаутів.

Вартість оренди робочого місця в коворкінгах Києва та великих міст стартує від 250 грн за день або від 4 тис. грн у разі помісячної оплати. Як правило, роботу в коворкінгу можуть собі дозволити фахівці зі стабільним заробітком, вищим за середній, часто йдеться про співробітників IT-сектору.

Скласти іспит у супермаркеті. Як ритейл створює для українців острівці світла

Тривалі перебої з енергопостачанням поставили під питання рентабельність роботи торгової нерухомості й ритейлу. За інформацією директорки компанії UTG Євгенії Локтіонової, в магазинах, де регулярно зникає освітлення, ритейлери стикаються з падінням продажів на 20-50%.

За інформацією Вікторії Берещак, у подібній складній ситуації орендарі торгової нерухомості домовляються з власниками приміщень про розстрочення платежів або зниження орендної ставки (в середньому на 10-15%) або припиняють діяльність до стабілізації ситуації зі світлом.

Однак, щоб зберегти свій бізнес, власники ТРЦ наважуються на купівлю промислових генераторів великої потужності, здатних забезпечити покриття важливих потреб будівлі — ліфтового обладнання, систем електроніки, інженерних комунікацій.

За словами Євгенії Локтіонової, майже всі оператори ринку торгової нерухомості вже встановили генератори якщо не на всіх своїх об’єктах, то на більшості, і продовжують встановлювати на тих, що ще не отримали резервного живлення. До прикладу співрозмовниця Фокусу наводить столичний ТРЦ Gulliver, де власники забезпечили майже повну автономність за рахунок резервного живлення.

У багатофункціональному комплексі Gulliver Фокус підтвердили, що в разі блекауту цей об’єкт може довго безперебійно працювати за рахунок резервного живлення. Для цього використовуються чотири окремі генератори сукупною потужністю 2,2 МВт. Незнижуваний резерв палива для них, що зберігається в резервуарах постачальника й доставляється за потребою, сягає 90 тонн. Водночас стабільний інтернет у комплексі забезпечують кілька провайдерів, обладнання яких підключено до резервного живлення. А запасів технічної води тут вистачить терміном до десяти днів автономної експлуатації.

У ситуації частих відключень ТРЦ часто стають для українців острівцями світла в знеструмлених кварталах. “Люди ходять у ТРЦ не тільки за покупками, а й щоб відволіктися від складнощів сьогоднішнього життя. ТРЦ на своїх сторінках у соцмережах тепер повідомляють, що в них завжди є світло, WiFi, зони, де можна підзарядити гаджети, зігрітися, поїсти, повчитися чи попрацювати. І таких місць стає дедалі більше”, — коментує Євгенія Локтіонова. Наприклад, безплатний коворкінг із бездротовим інтернетом на 100 робочих місць під назвою “Незламний хаб” розпочав роботу в одному з київських ТЦ “Епіцентр”.

Мережі супермаркетів тим часом підключають до потужних генераторів дедалі більше магазинів, де також створюються умови для роботи й навчання українців. Зокрема, оглядач Фокусу має досвід роботи в одному із супермаркетів мережі “Сільпо”, де спочатку під час тривалих відключень електроенергії в районі не вистачало розеток і місць для сидіння для всіх охочих підзарядити гаджети. Щоб вирішити цю проблему, люди часто приходили туди зі своїми подовжувачами. Однак тепер у супермаркеті встановили додаткові столики, м’які крісла, підключили перехідники з великою кількістю розеток.

Працювати в підключених до генераторів ТРЦ чи супермаркетах можна безплатно. Таку демократичну форму часто обирають студенти, працівники з гнучким графіком зайнятості, волонтери, батьки з дітьми шкільного віку, яким слід зробити уроки, вчителі. Наприклад, у соцмережах розповідали про викладачку столичного вишу, яка в одному із супермаркетів “Сільпо” під час блекауту приймала іспити у своїх студентів. Не виключено, що її учні виходили на зв’язок із інших супермаркетів чи кафе.

Світло для всіх. Як бізнес допомагає українцям пережити блекаути

“Коворкінги й офіси з можливістю безперебійної роботи стали основою життєдіяльності міст, — узагальнює Вікторія Берещак. — Крім того, з’явилися локальні формати коворкінгів, де власники бізнесу надають робочі місця безоплатно або за фіксовану ціну, яка швидше покриває витрати на бензин, ніж виступає додатковиим доходом”.

Наприклад, в оглядача Фокусу є досвід роботи в одній із точок видачі ROZETKA, де під час тривалого відключення світла та перебоїв зі зв’язком можна було підзарядити гаджети й користуватися wi-fi. А одна зі співрозмовниць Фокусу розповіла, що в критичних ситуаціях вона вирушає до найближчого відділення оператора “Нова Пошта”.

“Коли країну накрило низкою блекаутів, ми оголосили, що наші відділення оснащені генераторами та відкриті для всіх охочих підзарядити гаджети й підключитися до нашого інтернету, — підтвердили Фокусу в пресслужбі “Нової Пошти”. — Ми укомплектували відділення додатковими подовжувачами, стільцями та готові приймати людей”.

У “Новій пошті” уточнюють, що підготовку до важкої зими в компанії розпочали заздалегідь, і основну кількість генераторів компанія придбала до жовтня 2022 року. Спочатку генераторами оснастили відділення у великих містах і деокупованих територіях, а тепер закупили нову партію для невеликих населених пунктів і сіл. Окрім того, потреби відділень в інтернеті задовольнили за рахунок модулів Starlink.

“Українці щодня приходять у відділення “Нової Пошти” для підключення до інтернету й підзарядки гаджетів, — діляться спостереженнями в пресслужбі компанії. — Буває, що у відділеннях люди сушать волосся феном, роблять манікюр із UV лампою, працюють із ноутбуками, а іноді навіть підключають принтери. Викладачі проводять в нас онлайн-уроки. Продавці сусідніх магазинів навідуються закип’ятити воду або підігріти обід”.

Подібна практика стала досить поширеною для українського бізнесу, і можливість підзарядитися та вийти в онлайн тепер надають у багатьох обладнаних генераторами АЗК, аптеках, відділеннях банків тощо.

“Такі пункти — вимога часу. Ми їх створили в БЦ Forum, тому що маємо можливість надати людям повну автономність навіть за блекауту”, — коментує Ірина Школьнік. За словами співрозмовниці Фокусу, для бізнесу організація таких пунктів виливається в додаткові витрати на прибирання, охорону, локальну SMS-розсилку для мешканців районів, закупівлю чайників, подовжувачів, стаканчиків, чаю, аптечок.

Starlink у меню. Як ресторани та кафе перетворюються на коворкінги

“Поруч із нашим будинком є кілька кафе з генераторами та навіть одне зі Starlink. Якщо дуже потрібно, немає проблеми знайти місце, де можна попрацювати”, — розповіла Фокусу мешканка столичної Оболоні.

Автономність закладам громадського харчування, як і іншим бізнесам, забезпечують генератори. Але, як зазначає Ольга Насонова, директорка аналітичного центру “Ресторани України”, спочатку використання генераторів провокувало конфлікти з мешканцями, якщо заклади розташовувалися безпосередньо в житлових комплексах. Мабуть, громадян турбував шум і неприємний запах від генераторів, що працюють прямо під вікнами. Однак напруженість вщухла, коли громадяни оцінили зручність підзарядки гаджетів і гарячих обідів прямо в найближчому кафе з генератором під час частих відключень світла.

“Для деяких закладів відключення світла в житлових будинках поруч створило переваги. Адже до них тепер сходиться публіка, щоб зарядити гаджети, поїсти, випити гарячий напій і купити страви на виніс, що особливо актуально для мешканців будинків із електричними плитами”, — коментує ситуацію Ольга Насонова. За словами співрозмовниці Фокусу, багато кафе тепер перетворилися на коворкінги, де люди проводять зустрічі в Zoom, навчаються та працюють. У зв’язку з цим деякі заклади розширили меню, щоб запропонувати відвідувачам дещо більше, ніж кава, тоді як у рекламі акцентують увагу не стільки на кухні та напоях, як на наявності генератора та Starlink.

Тепер супутниковим інтернетом Starlink можуть похвалитися деякі київські кафе. Подібна трансформація йде на кафе на користь. Як зазначає Насонова, відвідувачі, які приходять попрацювати протягом кількох годин, часто намагаються щось купити, окрім кави (наприклад, десерт чи бургер), що веде до зростання середнього чека на 20-30%. Однак так роблять не всі. За спостереженнями оглядачки Фокусу, яка неодноразово працювала в київських кафе, деякі люди довго займають місце за порожнім столом і іноді просять безплатно залити їм окропом заварку у власній чашці.

Персонал закладів загалом ставиться до таких відвідувачів з розумінням. Хоча в одній із кав’ярень, яка працювала від генератора, оглядачка Фокусу помітила, що всі розетки були знеструмлені. Мабуть, так відвідувачам натякали, що кав’ярню слід усе ж таки використовувати тільки за її прямим призначенням. Як додає Насонова, деякі популярні заклади справді обмежують перебування у своїх приміщеннях відвідувачів із ноутбуками. Але таких місць, на щастя, дуже мало.

Джерело: focus.ua