Поляризація в роздрібному секторі має широкий вплив на потреби в торгових площах. Виходячи з того, що в Європі онлайн-торгівля завойовує все більшу частку ринку, особливо в центрах міст, видання across проаналізувало перспективи розвитку торгових площ з експертами ринку. За їх словами, для таких секторів, як мода, взуття та шкіряні вироби, попит на стаціонарні площі може падати, оскільки менше продажів буде генеруватися локально. На тлі цього все частіше спостерігається консолідація мереж філій. Такі компанії, як Douglas, все більше зосереджуються на флагманських магазинах у центральних районах, на відміну від управління кількома філіями в одному місті. В результаті цієї тенденції загальна кількість магазинів зменшилася, але в деяких випадках попит на площі в центральних районах фактично зріс, оскільки бренди хочуть оптимально презентувати себе та свою продукцію. Однак загалом торгові площі скорочуються, а локації стають більш поляризованими: найкращі місця в центрах міст залишаються затребуваними, тоді як периферійні місця стали менш важливими.

За словами доктора Йоганнеса Берентцена, керуючого директора BBE Handelsberatung. Експерти, роль центру міста значно змінилася в менших містах. У той час як традиційні магазини раніше відігравали центральну роль, особливо для покупок, що виходять за рамки повсякденних потреб, сьогодні цю функцію все частіше беруть на себе рітейл-парки та онлайн-торгівля. Натомість, місцеві покупки, особливо продуктів харчування, стали важливішими і часто здійснюються поблизу дому, за межами центру міста. У багатьох випадках споживачам більше не варто їздити в місто, коли вони можуть знайти ширший та кращий асортимент товарів онлайн. Зокрема, у менших містах місцеві пропозиції все ще відіграють важливу роль. Рітейл-парки, особливо в непродовольчому секторі, продовжують добре працювати, але тиск на продажі чітко помітний у центрах міст. Попит став поляризованим, а це означає, що великі міста з першокласними центрами отримують більше вигоди, тоді як менші міста стикаються з проблемами.

Інший експерт, Ларсен Єніхен, керуючий директор IPH Gruppe, підкреслює, що багато міст переживають різке скорочення торговельних площ, особливо в менш привабливих місцях. Одним із прикладів на нашому внутрішньому ринку Німеччини є Оснабрюк, де пішохідна зона скоротилася на третину. Кількість пішоходів у певних районах дедалі менше падає, а торговельні місця, які колись були добре відвідуваними, або втрачають популярність, або переживають комерційний спад. Подібну тенденцію можна спостерігати в інших містах, таких як Гайльбронн та Мюнхен. У той час як Мюнхен отримав вигоду від розумних заходів містобудування – наприклад, перетворення Зендлінгерштрассе на пішохідну зону – багато інших міст зазнали значного скорочення торговельних місць. Завдання для міст полягає в пошуку альтернативних способів використання для боротьби з вільними місцями та запобігання запустінню.

«Але важливо наголосити, що не всі міста постраждали від спадної спіралі. Безумовно, існує низка успішних концепцій, які заповнили прогалину в більш стабільних містах – тих, що характеризуються високим попитом і добре спланованим міським розвитком. Саме тут формати, що пропонуються великими роздрібними торговцями, такими як IKEA та Decathlon, можуть встановити нові стандарти. Ці компанії адаптували свої формати та успішно створили менші торгові площі в центрах міст. Наприклад, IKEA відкрила магазин у Равенсбурзі площею лише 120 квадратних метрів, а компактний магазин Decathlon площею 400 квадратних метрів на площі Штахус у Мюнхені показує, що роздрібні торговці великого формату також можуть адаптувати свої моделі. Ці гнучкі концепції надають можливості для традиційних роздрібних торговців зберегти свою присутність у центрах міст», – вважає він.

Обидва експерта підкреслюють, що роздрібні торговці не повинні нести повну відповідальність за розвиток міст. Містам необхідно визначити чіткі цілі на майбутнє та створити рамкові умови, які спрямовуватимуть роздрібну торгівлю та галузь нерухомості у правильному напрямку. Перевірена часом концепція міських менеджерів та агентств економічного розвитку є одним із таких прикладів. Залишення відповідальності на роздрібних торговців просто недостатньо. Міста повинні проактивно працювати над перепроектуванням своїх роздрібних ландшафтів, включаючи гастрономію та послуги. Ключ полягає у відповідальному, довгостроковому плануванні, яке залучає всіх відповідних зацікавлених сторін. Тобто сталий дизайн роздрібного ландшафту вимагає тісної співпраці між містобудівниками, роздрібними торговцями та індустрією нерухомості. Відсутність чіткого бачення та активної підтримки з боку місцевих політиків все ще є проблемою в багатьох містах.