Основна відмінність поточної кризи від попередніх полягає у падінні сегмента громадського харчування, тоді як раніше спостерігалося його зростання – кажуть у компанії UTG. Тож ТЦ/ТРЦ зіткнулися із труднощами у заповненні фуд-кортів, деякі з них зміщують фокус на фуд-холи. Це озвучили учасники круглого столу «Торговельна нерухомість & new normal», що відбувся 21 жовтня.

Тетяна Антонюк: З початком карантину ми багато разів чули вислів, що «світ не буде таким, як раніше». У певних галузях це дійсно так. Але, говорячи про торговельну нерухомість, я як споживач і відвідувач не відчула змін, окрім того, що в приміщенні необхідно бути в масці та переважно проходити температурний скринінг на вході до торгового центру чи магазину. Це моє суб’єктивне відчуття. Проте якщо дивитися на ситуацію «зсередини» бізнесу, яка ж ця нова реальність чи нова нормальність очима учасників ринку? Що спостерігається нині з погляду трафіку, товарообігів? Які зміни вже відбуваються та чого варто очікувати з погляду тенант-міксу?

Олена Букало: На нас пандемія вплинула колосально, оскільки це той період, коли ми продовжували заповнювати Blockbuster Mall. Гравці ринку розуміють, наскільки важко тим ТЦ/ТРЦ, що вже працюють. А тепер можете уявити, як почуваємося ми, якщо в нас відкрилося близько 10% магазинів станом на березень, і тут пандемія, яка все закрила. Природно, що в період локдауну все заповнення зупинилося. З липня активність відновилася. Але це неймовірно складно, титанічними зусиллями ми наповнюємо об’єкт. Попередні договори, які існували кілька років, втратили силу, тому можна сказати, що ми стартували з початку, вже з урахуванням пандемії й економічної ситуації. Але, я думаю, що 60% заповнюваності до кінця року ми подужаємо.

Ірина Поварчук: Мені здається, мова про те, що світ не буде колишнім, повторюється за кожної кризи. Насправді навіть по собі можна відстежити, що споживчі звички не змінюються так швидко та суттєво. Безумовно, є прискорення зростання онлайну, трафіку в ТЦ/ТРЦ стало менше, але виторги, принаймні за літо, повернулися і перевищили ті, які були раніше. Тому говорити про те, що світ не буде колишнім – передчасно. Звісно, є якась змінена реальність, і кожен із нас до неї пристосовується. Але катастрофи не сталося.

Роман Ємець: Економіка не може бути стабільною, зростання і падіння для неї – це нормально. Нині ми з вами перебуваємо в «петлі» внизу, колись були зверху. Наразі падіння спровоковане додатковим тиском.

Звісно, ми звикаємо до нового. Світ не стоїть на місці, завтра ніколи не буде так, як учора. Але що сталося за період карантину? Спочатку пророкували, що все перейде в онлайн. Однак після 2-3 місяців локдауну всі захотіли звичної соціалізації. Тож коли відкрилися ТЦ/ТРЦ, відвідувачі до них повернулися, крім частково кінотеатрів і розважальних центрів. Як наслідок, у червні товарообіги продемонстрували хороші показники, у липні – ще кращі. Друга половина серпня теж була хорошою завдяки підготовці до шкільного сезону. Відповідно, у вересні показники продажів зменшились. Жовтень в окремих групах товарів демонструє невелике зростання. Відвідувачів формально менше, тож обороти окремих ритейлерів співвідносно менші, інших навпаки – вищі.

Інші нові реалії стосуються обмежень щодо відвідуваності: одна людина на 10 м2 площі об’єкта. У ТРЦ DREAM TOWN, наприклад, 35 000 м2 коридорів. Нам, щоб порушити ці вимоги, потрібно залучити одночасно 3500 осіб. Для цього необхідно провести концерт! Чого ми, звісно, робити не можемо.

Ольга Троян: Те, що колись пан Дарвін сказав про виживання живих істот, може бути застосовано й до бізнесу. Він казав, що виживе не найгарніший і найрозумніший, а той, хто здатний пристосовуватися до зміненого навколишнього світу. Все, що ми робимо нині, – пристосовуємося. Ми намагаємося в межах того, що відбувається, швидко реагувати, вигадувати неможливе, змінювати простори, їх призначення, пропонуючи те, що може знадобитися людині нині з погляду її нових звичок. Тобто трансформуватися відповідно до того, що потрібно жителям у зоні охоплення.

«МИ НАМАГАЄМОСЯ В МЕЖАХ ТОГО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ШВИДКО РЕАГУВАТИ, ВИГАДУВАТИ НЕМОЖЛИВЕ, ЗМІНЮВАТИ ПРОСТОРИ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ, ПРОПОНУЮЧИ ТЕ, ЩО МОЖЕ ЗНАДОБИТИСЯ ЛЮДИНІ НИНІ З ПОГЛЯДУ ЇЇ НОВИХ ЗВИЧОК»

Наталія Кравець: Іще один поширений штамп, що криза – це період можливостей. Думаю, що нам це вже оскомину набило.

Після закриття торгових центрів ми корегували бюджет на другу половину 2020 року. Той новий бюджет, який був затверджений у травні, ми перевищили. Наразі розробляємо бюджет на 2021 рік – він доволі консервативний, проте дещо оптимістичний в умовах нестабільної ситуації. Про що це говорить? Що торговельна нерухомість першою реагує на найменші негативні зміни на ринку порівняно з іншими секторами комерційної нерухомості, але й першою відновлюється, тільки-но відбувається щось позитивне. Наприклад, як сталось у травні, коли люди після довгого часу перебування вдома зрозуміли, що не відбулося катастрофи, якою всіх лякали. Страх захворіти був не таким сильним у травні та протягом літа, тому споживачі повернулися в торгові центри.

Відвідуваність наших ТРЦ із травня до вересня у середньому показувала падіння на 25-35% до докарантинних показників. Відвідуваність, до речі, в Києві була нижчою, ніж у регіонах – Вінниці та Львові. У вересні середнє падіння трафіку в ТРЦ Victoria Gardens рік до року становило 10%.

Що стосується товарообігу, погоджуюся з колегою повністю: у нас така ж тенденція, як і в ТРЦ DREAM TOWN. За деякими напрямами, такими як одяг і взуття сегмента масмаркет, продукти харчування, drogerie, електроніка, косметика та парфумерія була позитивна динаміка. Зазначу, що це не пов’язано лише зі зростанням курсу долара. У деяких сегментах спостерігалося падіння: передусім це розваги та заклади харчування. Як наслідок, ми бачимо, що деякі оператори заморозили розвиток на фуд-кортах. Тож якщо в нас раніше була черга із 2-3 орендарів на одне місце, а саме в ТРЦ Sky Park і ТЦ Piramida, де ми плануємо додавати фуд-корти, то нині проробляємо й інші варіанти – ведемо переговори із фуд-холами й операторами ресторанів.

Роман Ємець: Можливо, рано чи пізно ми прийдемо до того, що самі створюватимемо універсальні, повністю готові до роботи кухні. В них залучатимемо підприємців, стартаперів, які готуватимуть свої страви на нашій кухні в нашому об’єкті.

Наталія Кравець: Це принцип роботи фуд-холів.

Ірина Круппа: У нас є певні оператори фуд-корту, в кого падіння в посткарантинний період становить 20% рік до року, і це, на наш погляд, ще хороший показник у нинішніх умовах. Причому ми бачимо, що деякі мережі все ж продовжують розвиватися. Тож у нас, попри ситуацію, відбуваються підписання договорів оренди на фуд-корті.

Олена Букало: У Blockbuster Mall ми взагалі відмовляємось від системи фуд-кортів. Ми будуємо фуд-хол площею 6000 м2, де розташуються близько 40 корнерів і два ресторани. На всі ці заклади працюватимуть три шеф-кухарі, а керуватиме простором єдиний оператор, якого ми запрошуємо з-за кордону. За нашими планами, фуд-хол відкриється у лютому наступного року. Ми вважаємо, що майбутнє за цим форматом. До того ж щоб мати змогу залучати відвідувачів до свого ТРЦ, потрібно відрізнятися. Нині всі об’єкти схожі один на одного з погляду тенант-міксу. Тому ми вирішили ввести цю нову концепцію, тому що віримо в успіх саме такого формату.

Окремо хочу додати щодо дитячих розважальних центрів. У Blockbuster Mall такий оператор працює з початку вересня. Попри поточні тренди, відвідуваність цього закладу зростає. Динаміка позитивна, ще не було жодного дня, коли б вона спрацювала в мінус.

Наталія Кравець: У нас така ж ситуація з відвідуваністю кінотеатрів у Вінниці та Львові. Можна сказати, що в регіонах взагалі динаміка краща, ніж у Києві. Попри обмежений репертуар, у нас щотижневий приріст відвідуваності кінотеатрів – понад 10%. У вересні порівняно із серпнем трафік взагалі зріс удвічі.

«ПІСЛЯ КОЖНОЇ ПОПЕРЕДНЬОЇ КРИЗИ СПОСТЕРІГАЛОСЯ ЗРОСТАННЯ СЕГМЕНТА ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ, З’ЯВЛЯЛИСЯ НОВІ ФОРМАТИ, ФРАНШИЗИ. НИНІ Ж МИ БАЧИМО ПАДІННЯ ЦЬОГО СЕКТОРА»

Євгенія Локтіонова: Ви поставили питання, чим відрізняється поточна криза від попередніх трьох – по суті нічим: у когось падіння, у когось зростання, хтось призупинив експансію, хтось розвивається, підписує нові договори оренди. До речі, гарний час для оновлення операторів і перевірки їх на міцність. Однак є одна суттєва відмінність – це вплив на фуд-корти та заклади харчування загалом. Після кожної попередньої кризи спостерігалося зростання сегмента громадського харчування, з’являлися нові формати, франшизи. Нині ж ми бачимо падіння цього сектора. Оператори постійно фіксують збитки у своїх мережах, тож інвестувати далі не готові. Ми у своїх нових проєктах змінили підхід до фуд-кортів, оскільки вже не віримо в цей формат, тривалий час спостерігаючи за ним. А от із кінотеатрами навпаки: такої кількості договорів оренди, які підписали за останній час, ніколи не було в інші кризові періоди. Судячи з тенденцій, скоро з’являться кінотеатри з окремим входом, у структурі яких працюватимуть свої ресторани та магазини.

Ірина Круппа: Мені здається, у кожному об’єкті своя ситуація. Відвідуваність ТРЦ Gulliver упала на 15%, а товарообіг зріс на 12%. Ми після локдауну фіксуємо різке зростання продажів товарів для дому на 300-400%. Такого сплеску ще не було. Також виросли товарообіги у магазинів цінового сегмента одягу середній плюс. Однак залишилися на тому ж рівні або трохи впали продажі сегмента середній мінус. Це пояснюється тим, що студенти не їдуть в центр міста, купуючи речі ближче до місця проживання.

«МИ ПІСЛЯ ЛОКДАУНУ ФІКСУЄМО РІЗКЕ ЗРОСТАННЯ ПРОДАЖІВ ТОВАРІВ ДЛЯ ДОМУ НА 300-400%. ТАКОГО СПЛЕСКУ ЩЕ НЕ БУЛО»

Євгенія Локтіонова: За нашими даними, обороти операторів сегмента середній плюс виросли по всіх об’єктах, і це можна легко пояснити: причина проста – закрили кордони, тож люди почали купувати одяг в Україні. Сегмент середній мінус також демонструє позитивну динаміку. Тож якщо в когось із операторів немає зростання товарообігу, потрібно відстежити причину. Ми бачимо, що є мережі, які мають проблеми з товаром. Його катастрофічно не вистачає, він приходить в Україну в невеликій кількості та буквально за тиждень розкуповується. Все тому, що багато фабрик були переорієнтовані та досі шиють маски та захисні костюми і не працюють з одягом у тих обсягах, які були до карантину. Це особливо відчутно у сегменті масмаркет, який має продаватися швидко й у великій кількості.

Денис Корнута: Наші проєкти демонструють різну динаміку як відвідуваності, так і товарообігів, зокрема на фуд-кортах і в розважальних закладах тощо. Ми бачимо й вплив регіонального чинника.

У ТРК «Сонячна Галерея» практично не було проблем із розважальним сегментом, до вересня ресторани та розваги вийшли на рівень минулого року. Ми були здивовані, тому що обговорювали знижку з розважальним центром, а він в останній момент відмовився від неї. У ТРК City Mall було прийнято рішення переформатувати фуд-корт. Ми проаналізували, що 80% відвідувачів віддають перевагу одному фуд-оператору, посадка була повністю зайнята його клієнтами. Проте розглядаємо можливість додати в цей ТРК іще один ресторан у майбутньому. В Києві динаміка в розважальному секторі нижча порівняно з регіональними об’єктами. Окремі стабільніші та професійніші оператори в частині фуд-корту виросли в столичних ТРК, а от експериментальні чи «сумнівні» формати мають негативну динаміку.

Щодо трафіку, то запорізький City Mall практично не давав просадки: падіння відвідуваності становило менше 7%. Те ж саме у «Сонячній Галереї»: зниження близько 10%. У київських ТРК непогана динаміка відвідуваності у вересні, порівнюючи з попередніми двома місяцями, але вона ще не досягла докарантинного рівня.

Тетяна Антонюк: «Мануфактура» відрізняється за форматом від інших наявних тут. Яка ситуація в аутлет-містечку?

Ольга Троян: Ми перебуваємо в кращій ситуації порівняно з критими торговими центрами, адже в нас кожен магазин має вхід із вулиці, тож психологічно покупці почуваються впевненіше, якщо говорити про ковід як про бар’єр. Плюс аутлет-містечко хоч і розташовується поряд із Києвом, проте територіально належить до Київської області. Тож ми відкрилися раніше, ніж столичні ТЦ/ТРЦ, а саме 12 травня, і прийняли відкладений попит. У нас, напевно, травень був як два місяці за товарообігом. Коли ж у червні відкрилися київські торгові центри, відвідуваність скоротилася на 10%, водночас товарообіги на 15-20% вищі, ніж торік. До вересня в «Мануфактурі» не було нових орендарів, однак у вересні-жовтні в нас відкрилися вісім магазинів і в планах є ще.

Ми працюємо як нішевий проєкт – дизайнерський аутлет із категорією товарів люкс і преміум. Наша аудиторія з погляду купівельної спроможності менш вразлива. Наш центр не містить надто різних за ціновою політикою операторів, має чітку спрямованість, є торгові марки, яких не знайдеш в інших ТЦ/ТРЦ, тож люди розуміють, за чим їдуть до нас.

Якщо ми говоримо про нішеві проєкти загалом, до яких належать і районні торгові центри, у них буде більш-менш усе прогнозовано та нормально. Великі ТРЦ, як казала колега, практично однакові за тенант-міксом. Тож метою приїзду саме до того чи іншого ТРЦ може бути локація, тобто покупець вибере найближчий до нього об’єкт, чи унікальна пропозиція, як, наприклад, парк розваг у ТРЦ Lavina Mall.

Марина Лео (Римаренко): За кордоном дизайнерські аутлети мають туристичну силу тяжіння. Їх спеціально розміщують поруч із кордоном або великою зоною охоплення. Як щодо українського аутлет-центру?

Ольга Троян: Торік у жовтні ми відчули зростання кількості туристів із Китаю серед наших відвідувачів. Це пов’язано з тим, що почали літати лоукости на кшталт SkyUp, а також із маршрутною програмою для таких мандрівників, до якої входило й наше аутлет-містечко. Тобто «Мануфактура» позиціювалась як place to see для таких туристів. Загалом до карантину в Європі, наприклад, китайські та російські покупці становили 50% відвідувачів дизайнерських аутлетів. Тепер ми бачимо сплеск внутрішньоукраїнського туризму. Це пов’язано з двома чинниками: хтось просто приїздить подивитися на європейський формат, хтось цілеспрямовано в певні магазини. Наприклад, у нас працюють оператори, які відомі в регіонах і мають свої аутлети. Тож їхня аудиторія, приїжджаючи до Києва, відвідує наше містечко просто тому, що знає конкретний магазин і його асортимент.

Тетяна Антонюк: Продовжуючи тему аутлетів, яка ситуація у Karavan Outlet? І загалом у мережі ТРЦ «Караван»?

Ірина Поварчук: Karavan Outlet відкрився перед новим роком, перші два місяці відпрацював добре, але почався карантин. Так, на той момент ми не встигли закріпитися у свідомості цільової аудиторії зі зміненою концепцією та не набрали того обсягу, який планували. Після карантину, звісно, зробити це стало складніше, але нова реальність підсилює запит суспільства на раціональний шопінг. Ми вважаємо, що в перспективі частка відвідувачів – так званих price hunters – зростатиме. Через формування надмірних товарних залишків у 2020 році ми бачимо, що формат аутлета стає дедалі більш затребуваним і в ритейлерів – восени у нас відбулися відкриття декількох таких магазинів.

Щодо регіональних ТРЦ, ситуація така ж, як у колег: після локдауну трафік просів на 15-20%. Зараз у Харкові відвідуваність вища, ніж торік; у Дніпрі ми не добираємо 8-10%. У Києві падіння більше: ми відкрились із 35% зниженням, зараз це 18-20%.

Якщо говорити загалом, то ситуація непроста. Залучати нових орендарів складно, особливо на фуд-корт. Після локдауну ми втратили кілька таких операторів – наприклад, SOLO PIZZA, який взагалі згорнув бізнес в Україні. Але з усім тим підсилювати тенант-мікс нам вдається і в Києві, і в регіонах. У Харкові й у Дніпрі ми відкрили декілька магазинів одягу, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів.

Євгенія Локтіонова: Річ у тім, що 90% операторів, які відкрились у травні, по всіх торгових центрах торгували з великими знижками.

Ірина Поварчук: Так, це вплинуло і на трафік, і на товарообіги операторів, і на ефективність загалом. Однак смарт-шопінг і свідоме ставлення до споживання, яке поширюється у США та Європі, поступово проникає й до нас. Тож я вірю, що наша ніша буде затребувана. Поки судити об’єктивно досить складно, адже ще дуже мало ритейлерів торгують саме аутлетними колекціями. Однак велика частина операторів, які представлені на ринку, пропонують лише дисконт, а це стримує розвиток нашого формату.

Наталія Кравець: Насправді оператори, які торгують аутлетними колекціями, вже є на ринку України й активно розвиваються. У ТЦ Smart Plaza Obolon укладена угода оренди з таким ритейлером на 900 м2. У двох інших проєктах ми також обговорюємо підписання договорів з аутлет-магазинами форматом 700-1300 м2. Це ритейлери, які дають дійсно цікаві пропозиції тим, що закуповують стоки останніх колекцій, наприклад, скандинавських брендів, які не представлені на нашому ринку. Тож якщо у 2013-2014 кризові роки ми бачили відкриття універмагів-масмаркетів, то нині розвиток демонструють аутлет-магазини.

Євгенія Локтіонова: Такі магазини зазвичай відкриваються в невеликих за площею торгових центрах. Звісно, бувають винятки.

Я прогнозую, що можуть з’явитися тимчасові магазини, які розпродаватимуть залишки минулих колекцій і закриватимуться. Наприклад, торік у нас фактично не було зими як сезону, весни теж. Відповідно, оператори почали відкривати невеликі аутлети на 400 м2, у яких намагаються реалізувати стоки торішніх колекцій.

Ольга Троян: Pop-up – це теж тенденція. Нині ритейлери не готові вкладати кошти в повноцінні магазини, але ситуативно хочуть реалізувати залишки товарів. Тож охоче йдуть у pop-up формат, де їм треба укласти чіткий контракт на пів року, розпродати товар і вийти.

Тетяна Антонюк: Як можна залучити покупців сьогодні? Які маркетингові заходи працюють, а які вже ні?

Олена Букало: Програми з маркетингу ніхто не скасовував. Усі ті ж інструменти, які працювали до локдауну, ефективні й нині.

Денис Корнута: Ми в частині повернення відвідувачів робимо акцент на їжу та розваги, тому що це ті категорії, які просіли. У ТРК «Проспект», наприклад, ми запустили програму «Mood плюс Food». Вона полягає в тому, що за умови здійснення замовлення на фуд-корті на певну суму покупець отримує квиток у кінотеатр у подарунок. Так ми намагаємося максимально реанімувати ті категорії, які постраждали найбільше.

Також проводимо заходи, наприклад, дні народження ТРК «Проспект» і ТРК «Сонячна Галерея». Аудиторія дуже позитивно сприймає такі події, а це відповідно відбивається і на трафіку, і на покупках. Нині ми спостерігаємо стабільну відвідуваність і, як говорили колеги, вона стала цільовою: нині споживачі йдуть до торгових центрів не просто погуляти, а заради покупок. Однак наша мета – не так повернути споживачів, бо ж вони зроблять це самі, і не так стимулювати торгівлю загалом, як «розгойдати» больові точки, що з’явилися після локдауну.

«ЯКЩО У 2013-2014 КРИЗОВІ РОКИ МИ БАЧИЛИ ВІДКРИТТЯ УНІВЕРМАГІВ-МАСМАРКЕТІВ, ТО НИНІ РОЗВИТОК ДЕМОНСТРУЮТЬ АУТЛЕТ-МАГАЗИНИ»

Наталія Кравець: Щоб підтримати фуд-орендарів, ми провели велику маркетингову кампанію. У Victoria Gardens, наприклад, щопонеділка в усіх ресторанах, зокрема й на фуд-корті, пропонується 50% знижка на меню. Завдяки цьому по понеділках відвідуваність ТРЦ і товарообіги фуд-операторів зросли на 20%. У вінницькому ТРЦ подібну акцію запустили щовівторка. Відвідуваність усього ТРЦ зросла в перший тиждень на 7%, у другий – вже на 28%.

Тетяна Антонюк: Олександре, як керівник компанії, яка працює з усіма типами нерухомості, які бачите шляхи зміни інженерних рішень у торгових центрах у відповідь на пандемію?

Олександр Зміхновський: Світ змінюється, а зараз він почав змінюватися ще швидше та динамічніше. Судячи з озвучених трендів, у торговельній нерухомості варто очікувати трансформації приміщень. І хоча нині кошти на такі цілі виділяються мінімальні, проте щоб об’єкти залишалися ефективними, потрібна їх модернізація. Ми зі свого боку теж підлаштовуємося й адаптуємо пропозицію під потреби гравців ринку нерухомості. Для об’єктів, що потребують модернізації чи реконцепції, – це розрахунок інвестиційних вкладень у нову концепцію інженерії: вентиляція, опалення, освітлення. Такі обчислення навряд чи знадобляться, якщо враховувати майбутню реконцепцію та закладати відповідні рішення ще при проєктуванні нової будівлі. Іншими словами, закладати гнучкі рішення для опалення чи кондиціювання, які дадуть можливість нарощувати потужність каскадно, розподіляти її залежно від умов функціонування об’єкта, керувати окремими зонами будівлі. Звісно, такі рішення трохи дорожчі, ніж стандартні. Проте вони окуповуються в процесі експлуатації.

Простий приклад: якщо у вентсистемі передбачена можливість зміни потужності, достатньо встановлення відповідного датчика, який дає сигнал зменшити потужність, коли в приміщенні немає людей. Це додаткове налаштування може працювати разом із BMS. Або ж можна «зв’язати» вентсистему з лічильниками відвідування, рамками, тепловими картами чи камерами та регулювати мікроклімат відповідно до трафіку торгового центру. Чи інший приклад: нарощувати потужність інженерних мереж каскадно та розподіляти інвестиції в їх створення поетапно. Умовно, якщо протягом першого року роботи ТРЦ у ньому відкривається 50% орендарів, наступного року ще 50%, то логічно було б розподіляти потужність мереж і гроші. Тобто планувати частину інвестицій для частини каскаду системи, а потім для наступної частини. А коли все збудується, то працюватиме, як єдина, проте гнучка мережа.

«НАША МЕТА – НЕ ТАК ПОВЕРНУТИ СПОЖИВАЧІВ, БО Ж ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ЦЕ САМІ, І НЕ ТАК СТИМУЛЮВАТИ ТОРГІВЛЮ ЗАГАЛОМ, ЯК «РОЗГОЙДАТИ» БОЛЬОВІ ТОЧКИ, ЩО З’ЯВИЛИСЯ ПІСЛЯ ЛОКДАУНУ»

Олена Букало: Загалом, це серйозна проблема. Насправді торговий центр будується за стандартним проєктом. Потім заходять якірні орендарі, які люблять щось змінити та підлаштувати під свої вимоги. Тож усі проєктні рішення змінюються з ніг на голову, а наші витрати збільшуються, ніж могли б бути за умови впровадження таких рішень відразу.

Тетяна Антонюк: Продовжуючи тему реформатування просторів і багатофункціональності нерухомості, чи розглядаєте ви «альтернативних» орендарів у торгових центрах? Наприклад, коворкінги, клініки, складську логістику для онлайн-ритейлерів тощо.

Олена Букало: Думаємо про це постійно, чесно скажу. Коворкінги, а саме мобільні офіси на коротких договорах, можуть працювати в торгових центрах. Проте нині ситуація в таких локаціях дуже непроста. Насправді такі речі, як hot desk, щодо споживання і продажів йдуть униз. І нові коворкінги, які відкриваються, намагаються скорочувати кількість таких незакріплених робочих місць, бо в умовах пандемії це все небезпечно. Водночас малі офіси здобули велику популярність. Тож найпрогресивніші оператори будують коворкінги з можливістю швидкої перестановки офісів і зміни їхньої площі як у бік розширення, так і стискання.

Роман Ємець: Дійсно, коворкінги можна ставити в торгових центрах. Інше питання – це попит. Оператори на кшталт Creative States його відслідковують. Якщо вони розуміють, що в конкретному місці є критична маса запитів від потенційних резидентів, наприклад, у районі Оболонь у Києві, то зайдуть, умовно, в DREAM TOWN або інший ТРЦ у цій частині міста.

З урахуванням зростання онлайн-комерції торгові центри можуть стати точками найближчої доступності логістики. Стоматологічні клініки, естетична медицина – таких орендарів теж можна залучати. Але щодо інших – то я проти. Не можна ставити, умовно кажучи, дитячу клініку поруч із дитячою розважальною зоною.

Тетяна Антонюк: Якщо трапиться другий локдаун – чи готові ви до цього?

Роман Ємець: Перший локдаун пережила половина приватних підприємців. Системний бізнес у більш-менш кращій ситуації. У деяких випадках криза стимулювала їх посилити онлайн-напрям, налагодити процеси та доставку. Вони навіть стали сильнішими через це, відповідно, такі оператори переживуть і другий локдаун. Девелопери теж переживуть, звісно, доведеться передомовлятися, як це було раніше. А от для малого несистемного бізнесу повторний локдаун матиме незворотні наслідки.

Олена Букало: Я насправді сподіваюся, що перший локдаун трапився тільки тому, що весь світ був до цього не готовий. Усі розуміють економічну складову й те, наскільки серйозні наслідки матиме закриття бізнесу.